Форум Ореста1

Коли Арнольда Шварцнеггера на великій прес-конференції в прямому ефірі один із журналістів запитав:

- Ви хочете бути нашим губернатором, а починали свою кар’єру з порнофільмів?

Шварцнеггер відповів:

- Ви говорите про минуле, а зараз мова йде про майбутнє. Наступне запитання.

Тобто продемонстрував якість, яка  в сучасний діловий етикет увійшла під назвою – «тефлоновий ефект».

Чому ми всі так боїмося помилки?

Боїмося, що нас виженуть, засміють, поставлять запитання, на яке ми не зможемо відповісти, що ми чогось не будемо знати або відверто «сядемо в калюжу». І при перших же труднощах – здаємося, засмучуємося, втрачаємо «бойових дух».

Ми не можемо все передбачити, ми не можемо повністю контролювати всі форс-мажори, які тільки можуть виникнути. Помилки – неодмінна складова нашого життя: подобається це нам чи ні.

 

Про те, як побороти страх холодних дзвінків і як в цьому вам допоможе досвід моєї мандрівки величезним океанським лайнером крізь Атлантику, я детально розказую тут.

 

 

Вихід тільки один:

- не звертати на це уваги, рухатися своїм шляхом, не зважаючи ні на що.

Як би ви не «накосячили», як би ви не помилилися, не зважайте ні на що, рухайтеся до наміченої цілі, як корабель у шторм по бурхливому морю, демонструючи «тефлоновий ефект».


Приклад із життя ще однієї успішної людини: поведінка переможця.


 

Норвежській мандрівник і антрополог висунув революційну теорію: американські індіанці з території сучасного Перу змогли у глибокій давнині досягнути островів Полінезії на плотах. Ніхто не вірив у реальність досліджень, не заважаючи на надані та науковцем обґрунтовані докази.

 

Тоді Тур Хеєрдал вирішив довести свою правоту експериментально: збудувавши пліт і пропливши 8 тис км водам Тихого океану у товаристві однодумців.

 

До яких спонсорів він не звертався, ніхто не хотів фінансувати експедицію. Тоді він усіма правдами і неправдами добився аудієнції у президента Перу, якого в перші хвилини спілкування прийняв за офіціанта, і замовив у нього склянку води.

 

Не зважаючи на жахливий промах, Тур Хеєрдал не впав президентові в ноги і не почав цілувати йому руки та вибачатися зі сльозами на очах, а як ні в чому не бувало блискуче провів презентацію своєї ідеї, переконав дати йому гроші на експедицію, здійснив небезпечну подорож, став всесвітньо відомим, багатим і успішним.

 

Документальний фільм, який він знімав під час експедиції, отримав у 1956 році «Оскара» за найкращий документальний фільм від Голлівудських кіноакадеміків.

Книга про подорож – «Мандри на «Кон-тікі» переведена 66 мовами і до сьогодні добре продається й читається у всьому світі.

Десятки послідовників побудували плоти і перетнули Тихий океан шляхами Тура Хейєрдала.

Норвезький король нагородив його орденом святого Улафа, уряд Перу – орденом Офіцера особливих заслуг.

 

А ще я написалацілу статтю про те, які пригоди довелося пережити мені під час 42 днів мандрів Південною Америкою по слідах великих мандрівників.

 

Усього б цього не було, якби видатний норвежець злякався дуже серйозної помилки, втратив ентузіазм та ініціативу в переговорах.