[ubermenu config_id="main"]

Як Фейсбук врятував мене на словацькому кордоні та дуже допоміг Інтерполу.

На круїзному лайнері посеред Атлантики

На круїзному лайнері посеред Атлантики

 

Це сталося зі мною і може статися з кожним із вас.

Уважно читайте та робіть висновки!

 

–       Калабуха Людмило і Сергію, з речами на вихід! Вас затримано, у вас фальшиві документи!

 

Не зовсім розуміючи те, що відбувається, ми, щасливі та розслаблені після

 

- круїзу через усю Атлантику на океанському лайнері,

- Канарских островів Тенеріфе і Гран Канарія,

- пляжу Копакабана в Ріо-де-Жанейро,

- найбільшого водоспаду світу Ігуасу,

- прогулянок  найшикарнішими вулицями Мілану,

 

опиняємося під проливним дощем в якості затриманих за незаконний перетин кордону.

 

Словацька прикордонниця з тріумфальним виглядом контролера, який спіймав “зайців” без квитків, знову повторила свої звинувачення -  і нас із речами знімають з автобуса.

 

І тут ми з чоловіком починаємо голосно обурюватися на весь кордон:

 

- ми відвідали 37 країн,

- у нас  шенгенська мультивіза до 2018 року,

- хай нам повернуть гроші за квитки,

- ми не дозволимо розмовляти з нами  таким тоном,

- хай нам нарешті пояснять, у чому справа!

 

Побачивши, як ми боронимо свої права,  до нас приходить начальник непривітної прикордонниці, а потім і головний прикордонник зміни.

 

Тим часом ще одну дівчину з нашого автобуса висаджують і кидають за грати,  а нас забирають у кабінет най-най-най головнішого прикордонника і надзвичайно ввічливо пояснюють, у чому справа.

 

Виявляється, штамп, який нам поставили іспанці при посадці на круїзний океанський лайнер, трохи не схожий на справжній (нечіткий і занадто жирний), тому є для них дуже підозрілим.

 

Викликали експерта по штампах з Інтерполу, і саме він буде вирішувати нашу подальшу долю.

 

Тут події почали розвиватися настільки швидко та непередбачувано, що я відчула себе наче в  детективному фільмі.

 

Та ні, це вже схоже на бойовик!

 

Ми детально розказали маршрут нашої легендарної подорожі –

42 дні безперервних мандрівок світом:

–       2 дні у Варшаві - Польща (переліт Варшава-Мадрид-Тенеріфе).

 

Прогулянка по Старому Мясту Варшави

Прогулянка по Старому Мясту Варшави

 

–       8 днів на Канарських островах (Тенеріфе і Гран Канарія - Іспанія).

 

На Канарський островах вічна весна і море зливається з небом!

На Канарських островах вічна весна і море зливається з небом!

 

–       Посадка в Лас-Пальмосі (Іспанія) на круїзний океанський лайнер - саме там нам і поставили підозрілу печатку!

 

Бог милував і за сві 8 днів під час океанської подорожі шторму не було!

Бог милував -  і за всі 8 днів  океанської подорожі шторму не було!

 

-      8-денний перехід Атлантикою через екватор до міста Сальвадора (Бразилія).

 

Чекаємо своє замовлення в ресторані океанського лайнеру!

Чекаємо своє замовлення в ресторані океанського лайнеру!

 

–       3 тижні авіа/автобусні мандри Бразилією:

Сальвадор,

Бразильське місто Сальвадор, а на пляжі під час відливу кипить морське життя!

Бразильське місто Сальвадор, а на пляжі під час відливу кипить морське життя!

Ріо-де-Жанейро,

Вигляд на Ріо-де-Жанейро з підніжжя легендарної статуї Хреста. Холм Корковадо.

Вигляд на Ріо-де-Жанейро з підніжжя легендарної статуї Хреста. Холм Корковадо.

Сан-Паоло,

Ну як в Бразилії без футболу! Та ми ще й побраталися з місцевою командою!

Ну як у Бразилії без футболу! Тут ми ще й побраталися з фанами місцевої команди!

Курітіба,

Ця красуня-поліцейська розмовляла зі мною українською, бо її предки походять з Галичини!

Ця красуня-поліцейська розмовляла зі мною українською, бо її предки походять із Галичини!

Водоспади Ігуасу,

Найбільші в світі водоспади Ігуасу. Ми рівно посеред ріки - кордону 3 держав!

Найбільші у світі водоспади Ігуасу. Ми точно посеред ріки - кордону трьох держав!

Форталеза.

Кінна поліція патрулює наш спокій.

Кінна поліція патрулює пляж та охороняє наш спокій.

 

1 день - Аргентина,

 

Аргентина - країна м'яса та вина!

Аргентина - країна м’яса та вина!

 

1 день - Парагвай,

 

Парагвай - одна з найбідніших країн Південної Америки!

Парагвай - одна з найбідніших країн Південної Америки!

 

Переліт Форталеза (Бразилія) - Мілан (Італія).

 

Найвеличніше місце Мілану - собор Дуомо!

Найвеличніше місце Мілану - собор Дуомо!

 

3 дні в Мілані (Італія).

 

Як же італійці вміють зі всього створити красу!

Як же італійці вміють зі всього створити красу!

 

1 день в Бергамо (Італія).

 

Останні дні осені в нприступній фортеці Бергамо!

Останні дні осені в неприступній фортеці Бергамо!

 

Переліт Бергамо (Італія) - Кошице (Словаччина).

 

Шок, недовіра і відверта заздрість словацьких прикордонників -  таких відпусток не буває!

 

Тоді я відкриваю свою сторінку у Фейсбуці і демонструю нашу подорож, описану по днях, а інколи навіть і по годинах :

 

- море фотографій,

- десятки та сотні лайків під деякими постами,

- десятки коментів та поширень.

 

Також демонструю мій сайт бізнес-тренера і сайт акваріумного магазину мого чоловіка.

http://www.kalabukha.com.ua/

2015-11-29 18-41-18 Бізнес-тренер Людмила Калабуха

http://aqua-svit.com.ua/

2015-11-29 18-42-08 %22Акваріумний світ%22 - магазин акваріумних риб та акваріумів. Акваріуми під замовлення у Львові.

 -      У нас є право на дзвінок?

Дзвінки друзям.

 

Демонстрація сканів оперативно надісланих таких самих печаток у закордонних паспортах наших друзів-мандрівників-співкруїзників, які вже повернулися на Україну.

 

–       Ми можемо підзарядити телефони?

Головний прикордонник сам звільняє нам розетки в перевантаженому технікою кабінеті.

 

–       Ми можемо випити кави? Заодно й вас пригостимо - у нас справжня бразильська!

 

Ще один шок прикордонника:

–       Так, звичайно! Тільки давайте я вас пригощу. Ви ж у наші гості!

 

Веселі гості, нічого не скажеш! Ми ще 2 години тому подзвонили додому, щоб стіл накривали, бо скоро будемо!

 

Підводить нас до кавового апарату, своїм ключем скасовує оплату, і ми безкоштовно випиваємо по філіжанці запашної єврокави.

 

Мені так і кортить запитати:

–       А останнім бажанням ми можемо скористатися?

 

Та поки що тримаю себе в руках.

 

Через 2 години приходить короткострижений високий молодий хлопець у джинсах та шкіряній куртці – експерт Інтерполу по штампах.

 

Професійним поглядом сканує нас, кілька секунд вивчає наші паспорти, ледь глянув на скани штампів наших друзів,

уважно роздивляється мої фото і пости у Фейсбуці та терпляче вислуховує мої емоційні коментарі:

 

  • ось тут при посадці на круїзний корабель нам і поставили ці штампи,
  • ось тут ми проходили металодетектор,
  • ось так реєструвалися: нас усіх пофографували, як у банку на кредитну карту, попросили написати номери родичів та страхової компанії для сповіщення в екстрених випадках.

 

Самі розумієте – подорож через океан!

 

  • ось так ми снідали, так проходили екватор,
  • тут ми на капітанській вечірці,
На капітанській вечірці! Все, як в кіно!

На капітанській вечірці! Все, як у кіно!

 

  • на рятівних навчаннях…

 

Дуже добре зробити: в разі чого, щоб не було паніки і всі чітко знали, що робити!

Дуже добре зробити: в екстремальних ситуаціях, щоб не було паніки і всі чітко знали свої дії!

 

Максимум 2 хвилини пішло на весь процес, і вердикт експерта Інтерполу  – у них все в порядку зі штампом:

 

–       Іспанці інколи ставлять такі жирні печатки, що розмазуються на півпаспорта. А бельгійці і французи ще гірші можуть вліпити. Все ок.

 

штап на Гран Канарія

Ось іспанська печатка з кораблем, яка нам так “пригодилася”!

  • щирі вибачення найголовнішого прикордонника і всіх його підлеглих,
  • наші емоційні вибачення у відповідь,
  • рукопотискання і майже братання.

 

І тут я знову опинилася всередині фільму, але вже іншого -  легендарній кіноепопеї про радянського розвідника Штірліца (секс-символа 70-х у СРСР), коли він віртуозно уникнув провалу і вже виходив із кабінету, де проводився допит:

 

–       А вас, Штирлиц, я попрошу остаться!

 

Штирлиц-и-Мюллер-из-фильма-Семнадцать-мгновений-весны

- А вас, Штирлиц, я попрошу остаться!

 

Коли вже нам віддавали паспорти, мій раптом відкрився на сторінці, де була напіввідклеєна камбоджійська віза з епічної мандрівки південно-східною Азією чотирирічної давності.

 

Моя камбоджійська віза, яка на затримала ще на годину!

Моя камбоджійська віза, яка нас затримала ще на годину!

 

І тут експерт Інтерполу зупинив зворушливу сцену “Як українські туристи зі словацькими прикордонниками браталися”,

дістав спеціальну лупу зі свого пошарпаного портфеля і почав дуже прискіпливо вивчати мою візу республіки Камбоджа.

 

Усі в кімнаті притихли, чути було тільки короткі коментарі словацькою:

-       Водяні знаки, печатки, кольори, клей…

 

Повторно почав вивчати паспорт мого чоловіка.

 

Цього разу пішов навіть у сусідній кабінет і сів за комп’ютер.

 

Тепер ми вже дзвонимо до  інших друзів, з якими разом туди мандрували, щоб вони скинули нам скани своїх таких самих віз.

 

А вони на роботі. Паспортів закордонних із собою нема. Поки знайдуть, поки скани перешлють…

 

Показую фото з поїздки В’єтнам – Камбоджа на своєму сайті бізнес-тренера.

 

Детально розказуємо, як і куди ми прилетіли та як відбувалася процедура реєстрації в аеропорті Сієм-Ріп.

 

На це все пішла ще година, тепер навіть найголовніший прикордонник зміни вже почав за нас заступатися і казати, що не схожі ми на аферистів, адже, промандрувавши 37 країнами,  ми не мали підстав підробляти камбоджійську візу, це було б ну дуже нелогічно.

 

Ретельно розпитавши про процедуру отримання штампів в  Афінах, Лондоні та Стокгольмі, вони віддали нарешті наші паспорти і знову вибачилися перед нами  .

 

А сувору прикордонницю, яка нас висадила  з автобуса, зобов’язали  безкоштовно  доставити нас машиною до Ужгорода.

 

Вона зупинила  перше ж авто, пояснила переляканому водієві, що треба зробити, і взагалі була тепер дуже милою й так нам посміхалася, ніби  не з її ініціативи ми всі витратили 3 години часу і купу нервів.

 

Водій, який щодня їздить через кордон  і перевезеннями заробляє на прожиття, почувши розповідь про наші пригоди, неймовірно здивувався трьом фактам:

 

- нас пригощали кавою,

- не відібрали телефони та дозволили дзвонити,

- вибачилися за втрату часу і нервів.

 

Виявляється, у нас ще було ВІП - затримання, не те, що в інших громадян!  

 І тут я згадала про нашу співвітчизницю у клітці.

Невже все так погано на словацькому кордоні?

 

Три висновки про те, що, на наш погляд, ми зробили правильно:

 

1. Правильна поведінка.

Ми знали і озвучували свої права,

- не розгубилися,

- не плазували,

- не панікували,

- не, Боже борони, пропонували хабаря.

 

Ми поводилися дружньо, гідно та природно, чим викликали повагу та симпатію головного прикордонника, який навіть заступився за нас перед експертом Інтерполу.

 

Якщо відкинути емоції, то це і є робота прикордонників, яку вони добре виконують.

 

Вони мали право нас затримати і ретельно перевірити документи. Вони поводилися професійно.

 

2. Зв’язок.

Ми мали хороший зв’язок: швидкий інтернет і достатню кількість грошей на рахунку для важливих дзвінків у роумінгу.

А раптом треба було б і до адвокатів телефонувати?

 

3. Рятівний Facebook.

Головною нашою перевагою, що й відіграла вирішальну роль у звільненні та відносно швидкому з’ясуванні всіх деталей (3 години), це правильно оформлений профіль у Facebook.

 

Фотографії, розповіді про події, лайки, поширення, коментарі - це численні соціальні докази на нашу користь.

 

Завжди на всіх тренінгах, косультаціях, у своїх книгах та статтях я наполягаю на відповідальному позиціонуванні себе в інтернеті, а в соцмережах - особливо!

 

Читати мої книги - тут http://www.kalabukha.com.ua/book/ та тут http://www.kalabukha.com.ua/games121/

 

Думайте над тим, які фото ви там вкладаєте, які коментарі кому пишете, яке враження ви справляєте на тих, хто зайде на вашу сторінку!

 

Правильно заповнений профіль:

–       дорого вас продає як професіонала,

–       викликає симпатію до вас як до людини,

–       може врятувати в критичній ситуації.

 

Не треба викладати  матеріалів, що компрометують вас,  та секретів,

які можуть спрацювати проти вас!

 

Неодноразово  зі мною і з моїми клієнтами траплялося таке: хтось нам щось пропонує купити або зробити,   ми ніби вже й вирішили це придбати або затвердити, заходимо в соцмережі на сторінку до людини, а там:

 

–       або суцільні мати,

–       або фото, де всі п’яні та напівголі з відповідними  коментарями,

–       або плачі про те, як погано йдуть справи, ледь одному клієнту щось вдається втулити, а він, наволоч, ще й брати не хоче.

 

І найцікавіше -  ще й ім’я цього клієнта названо.

 

А от  що ми робили неправильно, так це призначили самі час, коли пройдемо кордон.

 

Я колись чула прислів’я про пункт перетину Чоп:

–       Не кажи гоп, поки не переїхав Чоп.

 

Перетин кордону – завжди непедбачувана річ. Завжди треба давати час про запас, тоді не буде зіпсутих нервів і зруйнованих планів.

 

А яка ваша думка про нашу пригоду на кордоні?

 

Що ви  ще порадили би зробити або не робити в такій ситуації?

 

Поділіться в коментарях!

 

1 Коментар

  1. Просто хочу подякувати Вам, Людмило, за розповідь про вашу таку цікаву подорож та мегакорисні, ефективні поради про перетин кордону. Висновок: людина може собі дозволити бути розслабленою тільки дома а домашніх капцях. А до чого ще спонукали мене особисто ваші дописи, так це послухати вас в живу на якомусь вашому заході, навіть не з меною щось навчитися у вас, а послухати вашу мову. Вас приємно та легко читати.

    Відповісти

Опублікувати коментар

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>