Пройшло вже 40 хв. Складалося враження, що в цьому ресторані про нас забули. Коли ми знову покликали офіціанта і обурено спитали, коли ж нас нарешті погодують, він по-дитячому посміхнувся і промовив: “Ой, а я забув!”. Це нас порвало! Ми голодні і злі, вже закінчується час для обіду, в нас прийняли замовлення, про нього забули і так весело нам про це повідомляють?
Тоді юнак з дредами нахилився до нас через стіл і показав пальцем на свій бейдж:
- Чого ви так нервуєте? Читаємо разом “Ста-жер!”.
Ось воно – прокляття нашого часу, безвідповідальне покоління Z!
Олег, топ-менеджер, Київ, 46 років.
Теорія поколінь X, Y і Z.
Вперше її описали британьські вчені у 60-х рр. ХХ ст. Визначили 3 основні групи людей. Зараз їх ще розділяють на вікові групи стосовно ставлення до інтернету і новітніх технологій. Є багато класифікацій, та мені подобається ця. І я її розумію так.
Покоління X – люди після 45-50 і старші. Класика жанру – наші з вами батьки!
Сім’я покоління Х:
Мало розлучень, щоб не траплялося. Терплять. Діти – сенс життя.
Робота покоління Х:
Працювати можна тільки тяжко.
Коли в 14 років я пробувала себе як модель, моя мама казала, що це робота для ледарів. А вихована дівчинка з порядної сім’ї не повинна отримувати гроші ні за що.
А я ще тоді дивувался: що ж поганого в тому, щоб не напружуватись і мати при цьому роботу!))) Мама тоді уявити навіть не могла, який то тяжкий хліб – хліб моделі!
Освіта покоління Х:
Вища освіта – обов’язково! Без диплому ніде на роботу не візьмуть. Як можна працювати не за спеціальністю, тим більше займатися бізнесом (бути торгашем та спекулянтом – який жах!), коли ти юрист чи економіст! Дуже високий рівень загальної ерудиції.
Пам’ятаю, як мені казав мій тато, коли я поступила до Університету:
- - Ти тепер наречена найвищого ґатунку – в тебе університетська освіта!
- Я питала хлопців, чи це додає мені балів в їхніх очах, як майбутній дружині, – моя освіта була далеко не на першому місці. А для покоління моїх батьків – пріоритет.
Цінності покоління Х:
Стабільність, щоб нічого не мінялося, головне - з/п і вчасно.
Їм потрібно доручати нескладні операції, не залучати до прийняття важливих рішень – їх це лякає!
Вони дуже відповідальні, коли картина світу для них звикла і зрозуміла.
Виконавці. Рішення потрібно приймати за них.
Для них правильно жити – терпіти заради світлого майбутнього, заради дітей, заради репутації (а що люди скажуть?). І вони терплять. Все, що тільки можна.
Інтернет покоління Х:
В більшості своїй не користувалися гаджетами, не дружать з інтернетом. Виросли без нього. Не розуміють його значення для сучасного світу, інколи глузують з цього.
Побут покоління Х:
Нічого не викидають (на горищах чи балконах можна знайти все для того, щоб побудувати повноцінне господарство з вінтажних речей на безлюдному острові).
Пам’ятаю, коли мої батьки затіяли ремонт і викинули стару чавунну ванну, мій дід кожного дня ходив у двір з нею прощатися, здається, навіть розмовляв, поки її не вивезли разом з рештою будівельного сміття.
Все в житті має приносити користь.
На днях жалілася моя подруга, що її заміська ділянка під загрозою рейдерського захоплення! Хто рейдери? Батьки!
Для її мами-пенсіонерки просто неприпустима думка про те, що на дачу можна їздити відпочивати, а не тяжко працювати! Для неї, як типової представниці покоління X, кожний клаптик має приносити користь, бути обробленим та дати врожай!
Або моя свекруха щиро не розуміла, як можна було кухню і вітальню об’єднати? Що значить “для краси, для простору, для інтер’єру”? Треба двері поставити! Терміново!
Про профілактику і подолання конфліктів читайте тут
Вони ніколи не мали особистого простору. Виросли в комунальних квартирах або в дуже тісних житлових умовах. Щиро вважають, що не заслуговують на більше. Навіть не уявляють, як жити в розкоші.
Інша подруга жалілася, що вивезла маму на п’ятизірковий курорт, відлучилася на 10 хвилин, а мама вже всі лежаки на пляжі поскладала, треба ж хлопчикам турецьким допомогти!
Гроші покоління Х:
Дуже економлять. Час – гроші, не про них. Готові їхати на 3-х маршрутках на інший кінець світу, щоб заощадити 10 грн і потім дуже цим пишаються. Їх шокує марнотратство у вигляді поїздок на таксі, ходіння по дорогим перукарням і ресторанам. Можна дешевше і смачніше все приготувати вдома, проїхатися трамваєм, а голову пофарбувати на кухні самостійно.
Покоління Y – від 30 до 45.
Це я. Мені 43.
Це ви, якщо вам більше 30-ти.
Сім’я покоління Y:
Аналізують помилки батьків. Не хочуть так жити. Багато розлучень. Не хочуть терпіти так, як їхні батьки. Готові терпіти, тільки по-своєму. Діти - одна з ознак успішності і реалізованості. Є багато жінок, бізнес-леді, для яких ні сім’я, ні дитина – не є головними цілями у житті. Вони реалізовуються у своїй справі і це декларують. Та все одно – без дітей якось не комфортно. Діти мають бути. Хоча б одна дитина. Для них також важливо - “А що люди скажуть?”.
Про те, як я стала підприємцем - історія тут.
Робота покоління Y:
Пережили кризу 2008-2009 рр. Дуже працездатні, вміють йти до мети попри все, наступити на горло власній пісні зараз, щоб отримати бонуси потім. Хочуть віддачі від своєї роботи і більшу участь у прийнятті рішень. Вміють будувати стосунки, йти на компроміс заради цілі. Хороші управлінці. Не тільки виконавці.
Працеголіки, не вміють розслаблятися – яка відпустка, стільки роботи! Не вміють відключати мобільні телефони. Живуть під гаслом: “я повинен”. Якщо за щось платять – хочуть отримати максимум. Дуже вибагливі до сервісу і комфорту.
Про те, яким має бути імідж ділової людини – цікаво у моїй статті
Освіта покоління Y:
Крім обов’язкової вищої освіти, часто - не одної, постійно навчаються на різних курсах і програмах. Диплом важливий, як статус. Також важливі знання, які здобуваються зі всіх можливих джерел.
Цінності покоління Y:
Вкладаються в людей. Вони допомагають іншим, їм допомагають. Виросли у дворах – вміють грати в команді. Для них важлива соціальна взаємодія. Потрібен колектив. Ставлять довгострокові цілі і йдуть до них.
Інтернет покоління Y:
Інтернет увійшов в їх життя в дорослому віці і вони цінують його можливості. Шкодують про те, що його не було в них, коли вони починали свої бізнеси. Щиро дивуються, як можна сидіти без грошей і без ідей, коли будь-яку інформацію можна отримати та надати, натиснувши пару кнопок?
Читайте мою статтю про помилки роботи в соцмережах - діло пишу!
Побут покоління Y:
Важливо мати всі зовнішні та внутрішні атрибути успішної людини – власну квартиру, машину, відпустку на пристойних курортах, сервіс, хороші ресторати, брендові речі, якісну освіту для своїх дітей, догляд за батьками. Все більше в моду входить здоровий спосіб життя. Дуже добре пам’ятають спартанські умови свого дитинства. Готові бути жертвами кредитів і іпотек, тільки щоб жити комфортно і їздити на хороших авто.
А особисто я пишаюся тим, що навчилася працювати з претензіями і несправедливою критикою – тут про це пишу
Гроші покоління Y:
Вміють заробляти, заощаджувати і накопичувати. Вимогливі до себе і до інших. Всі блага у своєму житті заробили самі.
І ось воно – жахливе покоління Z – люди до 30 років.
Це їх ще називають міленіали. Зростало на зламі тисячоліть.
Сім’я покоління Z:
Рідко прив’язані до батьків. Швидко йдуть з дому у вільне плавання. Не вважають за потрібне одружуватися чи створювати стабільні союзи. Не хочуть заводити дітей. Все більше набирає обертів по світу рух “Свідо́ма безді́тність” (Childfree, чайлдфрі).
Вікіпедія про це каже наступне:
Childfree, чайлдфрі — це принципове небажання мати дітей, (не йдеться про людей, які безплідні). Вони не тільки не хочуть заводити дітей, але і відстоюють своє право їх не мати.
Робота покоління Z:
Люди швидких результатів. Не хочуть працювати без вихідних, щоб отримати 5 тис $ через 5 або 10 років. Не розуміють та не визнають субординацію:
- - “Привіт”- в ресторані до клієнтів, які за віком в 2-3 рази старші.
- - “Та ти пацан” – до заможного клієнта в дорогому бутіку.
Не налаштовані на кар’єру і планування.
Добре пам’ятають своє дитинство, порожній дім і відсутність батьків, які постійно працювали. Так, в них були класний одяг, крутий велосипед і модні гаджети (просунутіші інколи, ніж у батьків), та якою ціною? Тому вони не хочуть жити на роботі заради грошей.
Не визнають графіків, розкладів, нормованого робочого дня з 9.00 до 18.00. Не потрібний офіс, не приймають категорично поняття - “ходити на службу”, працюють дистанційно, живуть, де хочуть. Саме сфера діджитал дала таку можливість. Хочуть заробляти і отримувати винагороду не за час, проведений в офісі, а за результат.
Зараз багато компаній переходять повністю на дистанційну роботу. Це модно. Це дає результат.
Представникам покоління Z потрібна свобода.
У Вінниці я проводила тренінг в компанії, яка продає мінеральні добрива по телефону. В них нема офісу. Кожний працює, де хоче. В них є план, який можна зробити за тиждень, а можна за місяць. Як і коли працівники його роблять – це їхня справа. Головне, щоб він виконувався. За це і отримають зарплатню. Так само почали працювати деякі страхові компанії – їхні фахівці в офіс не ходять.
Освіта покоління Z:
Кидають навчання у ВНЗ, куди вступили за рекомендаціями батьків, або якщо самі втратили цікавість. Їм навіть в голову не приходить, що диплом потрібно мати. Знають всі можливості для самоосвіти, і, коли їм потрібно щось дізнатися, мають миттєвий доступ до інформації.
Як не дивно, при цьому в них невисокий рівень загальної ерудиції, не володіють базовими знаннями з літератури, географії та історії, як покоління Х чи Y.
Нам, поколінню Y, щоб щось дізнатися з якогось конкретного питання потрібно було прочитати тонну книг! А їм достатньо натиснути одну кнопку, а вони цього не роблять. Проте – дуже креативні, вміють швидко обробляти багато різної інформації і видавати несподівані рішення.
Цінності покоління Z:
При перших невдачах здаються, безвідповідальні, як в соцмережах, так і по життю – не цей друг, так інший, не ця компанія, так інша.
Не розуміють цінність стосунків, не вкладаються в людей.
Виросли в атмосфері достатку і любові, звикли до схвалення. Батьки так компенсували нестачу уваги – купували їх прихильність подарунками та не завжди справедливими похвалами.
На всі звинувачення у безвідповідальності – єдина відповідь “Я легкий! Я ж вам пояснив, що я забув, проспав, передумав, втратив цікавість!”.
Не мають конкретних цілей, ні в бізнесі, ні в житті. Нічого не бояться.
Чіпляють до резюме фото в купальниках. Не з’являються на співбесіди, їм навіть в голову не приходить передзвонити і про це попередити.
Пам’ятаю розмову з молодою киянкою:
- - Для чого ти відкрила ресторан? Який в тебе план розвитку бізнесу?
- - Який план, ви що! Я хочу бути щасливою людиною в оточенні позитивних людей!
Інтернет покоління Z:
З народження проводили час за екранами моніторів своїх гаджетів. Не бігали по лісам і дворам, не розбивали колінок, не ховалися покурити за гаражі, виставивши когось на шухері. Не розуміють, як грати в команді, що значить почуття ліктя товариша, живуть самі по собі. Індивідуалісти. Покоління –“я”.
Побут покоління Z:
Їм не потрібний комфорт. Можуть спати в спальниках на голій землі і мандрувати світом автостопом. В них нема відчуття небезпеки. Не вибагливі. При цьому всьому серед них багато вегетаріанців, багато з них не палить.
Гроші покоління Z:
Гроші їх не мотивують робити те, що їм не цікаво. Гроші – це засіб отримати нові враження і емоції. Покоління мандрівників. Можуть жити в будь-яких умовах, в будь-якій країні. Все їх життя – наплічник та ноутбук. Зібралися і поїхали на нове місце.
Що, жахлива картина? Особливо для нас, роботодавців!
А тепер історичний екскурс:
від середни 80 і до кінця 90-х років наша країна переживала нестабільні часи - розпад Союзу, Чорнобиль, бандицькі війни, безгрошів’я та невпевненість у завтрашньому дні. Різке падіння народжуваності. В нас тільки одна дитина. І ми не одні такі. Демографічна криза.
Тут питання навіть не стоїть в тому, що нам не подобаються певні представники покоління Z.
Мова йде про те, що їх фізично мало і перебирати особливо нема з кого.
Що робити?
Замість того, щоб страждати від їх недосконалості, а головне, не відповідності нашій картині світу, давайте скажемо “НІ” своїм упередженням і просто адаптуємось до нової реальності, в якій нам доводиться жити.
Я знайшла ключ до серця покоління Z!
Це учасники моїх тренінгів, з якими завжди весело та цікаво, моїх консультацій, читачі мого блогу, моїх книг, мої програмісти, фотографи, технічні помічники, друзі-мандрівники, молоді журналісти, моя дочка та її друзі.
Як мотивувати покоління Z, яке не мотивують ні гроші, ні кар’єра?
1. Задачі ставити конкретно і детально, як дитині.
2. З/п видавати кожний тиждень – вони хочуть бачити вже результат, а не в перспективі,
3. Активно хвалити (живуть в системі лайків та репостів),
4. Роботу давати тільки ту, яка їм цікава, і де вони можуть проявити креативність,
5. Залучати в команду (вони цінують корпоративну культуру, їм подобаються тусовки, групи, форуми). Які б вони індивідуалісти не були, сидіння по кільканадцять годин за компами на одинці із собою – неприродній стан для людини. Ми – соціальні істоти. Ніяка віртуальна спільнота не замінить живого спілкування. Саме тому і виникли коворкінги.
6. Їм важливо робити щось корисне, емоційно заряджатися. Вони хороші діти, тільки вони інші, не такі, як ми! Ім подобається волонтерська діяльність. Вони радо беруть участь в соціальних проектах. Щиро хочуть врятувати світ. І рятують його!
Але тільки до того часу, поки їм це цікаво. 🙂
Висновок – хочете, щоб покоління Z у вас працювало добре – будьте модними, цікавими, креативними і робіть хороші речі для цього світу!
Це прекрасний стимул для розвитку і вдосконалення будь-якої компанії та проекту!
В кожному поколінні, однозначно, є винятки:
- є такі представники Х, які і з гаджетами прекрасно розібралися (як мій тато, наприклад, у 80 засвоїв комп’ютер, брав участь у моїх вебінарах, був активним користувачем Facebook і завзято мандрував світом) і власні бізнеси на пенсії повідкривали, в тому числі і онлайн;
- є такі Y, які в 45 років сидять на шиї в батьків, ніяку справу не доводять до кінця, кидають своїх дітей, є зразками безвідповідальності і ще декларують це - “Нам так добре!” або пояснюють це пошуками себе;
- мені пощастило мати в колі своїх друзів та клієнтів представників покоління Z, які просто є втіленням самодисципліни та мотивації, свідомого ставлення до світу, роботи і власного життя, ерудити-енциклопедисти, спілкування, з якими - щастя і інтелектуальне задоволення. Вони гроші добре вміють заробляти і полюбляють комфорт! На них завжди можна покластися. І це не тільки люди бізнесу, а науки, мистецтва, медицини. Вони створюють чудові сім’ї і є прикладом відповідальних батьків.
Та теорія поколінь X, Y, Z має право на життя і багато в чому вірна, навіть якщо вікові рамки до 30, до 45 і після 50 не завжди чітко сівпадають. Своє бачення я виклала тут.
Це глава з моєї нової книги “Почніть говорити “НІ”. Як упевнено відмовляти та викликати повагу” .
Ця книга наробила галасу, отримала високу оцінку та рекордні продажі на 24 Форумі видавців у Львові.
Книга про те, як упевнено відмовляти і викликати повагу.
Як вчасно та грамотно сказати “НІ” людям, ситуаціям, собі слабкому і невпевному, стресу, ліні та всім речам, які заважають нам бути щасливими.
Книга “Почніть говорити “НІ” б’є рекорди продажів по всій Україні,
Тільки факти:
- - книга увійшла в топ-10 «Кращих книг України 2017» в категорії «Бізнес/Економіка/Успіх»,
- - номінована на «Кращу книгу України» в категорії «Бестселер» як лідер продажів по всіх книгарнях країни,
- - 6 тижнів трималася в 5 топ-продажів в мережі книгарень «Є» восени 2017,
- - аншлаги на презентації в рамках 24 Форуму Видавців у Львові та в 11 містах України,
- - надруковано і продано вже 3 тиражі.
Замовити мою книгу “Почніть говрити “НІ” – тут
P.S.
- - Скажи, чому ти не зробив роботу, яку ми домовлялися, що ти виконаєш на сьогодні?
- - Я забув.
- - Як забув? Ми ж тиждень тому домовлялися!
- - Я ж сказав, що я забув.
- - Ти розумієш, що ти мене підвів?
- - Ну, я ж сказав, що я забув. Я легкий!
- З розмови з програмістом, йому 24 роки. 🙂
- Вони легкі! Він же пояснив, що забув. Читаємо разом: “Ста-жер!”.
- Обожнюю покоління Z. 🙂
Давайте спілкуватись в соцмережах